З Днем української писемності та мови! Розповідаємо, звідки пішли назви наших продуктів

Протягом століть свого розвитку наша мова змінювалась та взаємодіяла з іншими мовами, таким чином збагачуючи себе та їх. Ми вирішили дослідити, які звичні та вже рідні для нашого вуха слова прийшли до нас з інших країн. А оскільки ми продуктовий супермаркет, то і говорити будемо про продукти.

Кукурудза

Хоч ця культура і була привезена до нас з Америки, та за століття стала майже рідною для кожного українця. Важко уявити серпневі дні без вареної кукурудзи. Та якщо нам добре зрозуміло, звідки походить ця рослина, то щодо того, звідки пішло саме слово, точаться дебати.

Найпопулярнішою є версія про походження слова від румунського “cucuruz” (шишка). Як головний аргумент в підтвердження цієї теорії виступає той факт, що в Україну ця злакова культура потрапила через Молдову, де населення тоді говорило в основному румунською. 

Картопля

Ще одним гостем з Америки є картопля. І хоча зараз важко уявити, як українці колись жили без неї, та факт залишається фактом. У свій час картопля була такою цікавинкою, що у 16 ст. король Іспанії Філіпп II відправив її як подарунок тогочасному Папі Римському Пію IV.

Та ми трішки відійшли від теми. Саме слово картопля пішло від німецького “kartoffel”, яке своєю чергою є похідним від італійського “tartufolo”, що також є поєднанням латинських слів “terrae tufer” (земляна бульба). Тож шлях слова є не менш довгим, ніж самої картоплі.

Рис

А от ця культура відома українцям ще з сивої давнини. Проте через клімат особливої популярності у сільському господарстві рис не набув, на відміну від страв з ним – голубці не дадуть тут збрехати.

Саме слово рис має індійське походження. Так, мовою пушту це буде “wriže”, санскритом – “vrīhi”. Завдяки Олександру Македонському та його походу в Азію слово потрапило до грецької мови як “óryzon” або “óryza”. Потім в Рим як “óryza”. А французи вже адаптували його на звичний для нас “ris”. І тільки після таких довгих поневірянь світом слово перекочувало до української мови.

Суп

От що-що, але от суп точно має бути нашим? Адже такі супи, як гороховий, гречаний, з макаронами, розсольник, капусняк – що це, як не наша кухня? І частка правди тут є, адже української борщ технічно також вважається супом. Та не зважаючи на те, що супи готували майже всі народи світу, саме слово в нашій мові має французьке походження “soupe” (приправлена юшка).

Чому так сталось, що страви у нас власні, а слово ні? Все просто. Колись в українській мові всі супи називали юшками –  від праслов'янського “uxa” або “juxa” (відвар, рідка юшка). Але в останні століття слово витіснив саме французький варіант

Булка

Ще з дитинства рідне для багатьох слово. Адже яке чаювання в школі обходилось без булки? Схожі страви готували ще за часів Київської Русі, та зазвичай їх їли тільки багаті та знатні люди. Щоправда, булками тоді їх ніхто не називав. Але через тривалий вплив Речі Посполитої на українських землях слово “булка” міцно закріпилось в нашій мові.

Тож не буде секретом, що слово має польське погодження від «bula» (великий круглий хліб). За однією з версій, поляки так назвали свій хліб через його схожість на «bulla» –  велику та круглу печатку Папи Римського. За іншою ж версією, вони запозичили це слово в італійців “bull” чи французів “boule” (круглий хліб).